
Притчі для роздумів
Притчі для роздумів
Притча — це коротка історія, зміст якої значно глибший, ніж здається на перший погляд. Це спресована мудрість віків. Персонажами її є прості, іноді не дуже освічені люди, а також мудреці й видатні постаті свого часу. Їхні історії або розповіді дають нам уроки мурості. Думки, закладені в притчах, не захмарні, вони пов’язані з нашим повсякденним життям. Притчі всіх часів і народів завжди давали людям поживу для роздумів про сенс життя і призначення людини на землі. Це напрочуд ефективний спосіб виховання, навчання й розвитку. Мудрість, подана в простій, доступній формі навчить думати, шукати вирішення проблем, розвине уяву та інтуїцію. Притчі змусять замислитись над своєю поведінкою і, може, навіть посміятися над власними помилками.
Притча «Найкращі якості»
Одного разу король прийшов у сад і побачив, як в’януть і гинуть дерева, кущі та квіти. Дуб сказав, що він помирає, тому що не може бути таким високим, як сосна. Звернувшись до сосни, король дізнався, що вона не може давати виноград, як це робить виноградна лоза. А лоза вмирала тому, що вона не може цвісти, мов троянда. Незабаром він знайшов одну рослину, яка веселила серце квітами і свіжістю. Після розпитувань король отримав таку відповідь: — «Я вважаю, що це зрозуміло без пояснень. Ти посадив мене, аби щодня одержувати втіху саме від мене. Якби тобі були потрібні дуб, виноград чи троянда — ти посадив би їх. Тому я думаю, що не можу бути нічим іншим, крім того, що я є, тож намагаюся розвивати свої найкращі якості».
Притча «Все в твоїх руках»
Давним-давно в старовинному місті жив Майстер, оточений учнями. Найздібніший з них одного разу задумався: «А чи є питання, на яке наш Майстер не зміг би дати відповіді?” Він пішов на квітучу луку, піймав найкрасивішого метелика і сховав її між долонями. Метелик чіплялася лапками за його руки, і учневі було лоскотно. Посміхаючись, він підійшов до Майстра і запитав:
– Скажіть, який метелик у мене в руках: живий чи мертвий?
Він міцно тримав метелика в зімкнутих долонях і був готовий у будь-яку мить стиснути їх заради своєї істини.
Не дивлячись на руки учня, Майстер відповів:
– Все в твоїх руках.